Американський аналітик: Україні не слід приєднуватись до НАТО

20/05/2009
-- Еланд: НАТО - це “оманлива безпека” для України; уряд повинен “прислухатися до громадської думки”--

КИЇВ, Україна, 20 травня – Виступаючи вчора на круглому столі, що проводився за підтримки Американського Інституту в Україні (АІУ), Іван Еланд, директор Центру миру і свободи Незалежного Інституту, вашингтонської експертно-аналітичної організації, закликав Україну відмовитись від членства в НАТО і натомість шукати альтернативні варіанти системи безпеки. Серед провідних представників влади, які обмінялися з І. Еландом своїми поглядами стосовно реальних оборонних потреб України, громадської думки українців та інших актуальних питань, були:

  • Валерій Коновалюк, депутат Верховної Ради і голова Комісії з розслідування незаконних поставок військової техніки в Грузію;
  • Георгій Крючков, колишній депутат Верховної Ради і співавтор нещодавно опублікованої книги «Заявка на самогубство: Навіщо Україні НАТО?»; та
  • Дмитро Видрін, заступник Секретаря Ради національної безпеки і оборони України.

Серед головних думок висловлених І. Еландом слід виділити такі:

  • «При будь-якій чесній оцінці цілей безпеки США далека Україна не є стратегічно важливою для Сполучених Штатів. Для Сполучених Штатів приєднання України означало б майже неможливе зобов’язання захищати далеку країну в обмін за мізерний внесок у військовий потенціал альянсу».
  • «Для України членство в НАТО означало б лише небезпечне оманливе відчуття безпеки за паперовими гарантіями цієї безпеки. Україні слід добре подумати перед тим, як зробити такий крок. Замість того, щоб обирати оманливе відчуття безпеки, Україні слід прагнути вступити до ЄС задля отримання економічної вигоди і проявляти більше реалізму, намагаючись підтримувати кращі відносини з Росією. А підтримувати добрі відносини набагато легше, якщо Україна не буде частиною недружнього до Росії альянсу».
  • «Зовнішня політика України як члена НАТО буде прив’язана до політики Сполучених Штатів. На вимогу США НАТО не лише розширило свою територію в період після Холодної війни, але й порушило свій оборонний статут, розширивши свою місію до проведення наступальних військових дій поза межами території країн-членів договору. Альянс вів операції у таких далеких місцях, як Боснія, Косово та Афганістан. Україна, яка працює над економічним розвитком, можливо, не захоче, щоб її ресурси витрачалися на військові кампанії, що не мають значення для її життєвих інтересів».
  • «Дані опитувань свідчать про те, що переважній більшості українців добре відомо про багато небезпек, пов’язаних із вступом до НАТО. Лише 20-30 відсотків з них виступають за приєднання до альянсу. Український уряд поступив би мудро, якби прислухався до громадської думки і переглянув свій курс на вступ до альянсу».
  • «За подальшим розширенням НАТО стоять американські компанії-виробники військової продукції і групи інтересів з числа американців європейського походження при ідеологічній підтримці «силових» лібералів та неоконсерваторів. Навіть до економічної кризи на США припадало 43 відсотки світових військових витрат і лише 20 відсотків ВВП - що показує, наскільки велике перевантаження сил американської імперії. Сполучені Штати витрачають на оборону стільки, скільки разом на безпеку витрачають наступні за ними 14 держав. У випадку з Європейським Союзом, Сполучені Штати фактично субсидують економічних конкурентів, забезпечуючи в кінцевому результаті їх безпеку. Вже тепер ЄС має більшу кількість населення і більший ВВП, ніж Сполучені Штати, однак витрачає на оборону лише половину з того, що витрачає США. Крім того, ВВП ЄС у 12 разів, а військові витрати у 8 разів перевищують аналогічні показники Росії».