Угода про асоціацію Україна-ЄС: її загроза українському суверенітету

22/05/2013
Ентоні Т. Салвія
Директор АІУ

Підписання та ратифікація Угоди про асоціацію між Україною та ЄС - якщо це відбудеться, й що ще належить з'ясувати – безсумнівно стане поворотним моментом у сучасній історії України, хоч і не найкращим.

Прийняття цієї Угоди вимагатиме змін у економіці країни – кожен її сектор й кожна частина кожного сектора повинна буде стрибати через обручі відповідності на потенційно приголомшливу вартість. І все це без участі Верховної Ради чи українського народу.

Якщо Угода про асоціацію має таку високу вартість і вимагає відмови від суверенітету, то стає страшно подумати, що тоді повноправне членство принесе із собою. Не дивно, що англійці вимагають референдуму з питання виходу. З них було досить.

Україні доведеться узгоджувати усі свої закони про все, про що лише можна подумати - від ритуальних послуг до стандартів безпеки на борту риболовних суден, до навігації з гирла Дунаю, до освоєння космосу, до захисту прав споживачів - із уже існуючими «правилами, директивами, рішеннями, рекомендаціями та комунікаціями» ЄС, за які навіть не голосувало населення країн-членів ЄС, але які було встановлено Європейською комісією.

Так, наприклад, Україну буде зобов'язано дотримуватися Директиви Ради 2001/113/EC від 20 грудня 2001 року, що стосується "фруктових джемів, желе, мармеладу й підсолодженого каштанового пюре, призначених для вживання людиною" (чи хтось коли-небудь чув про джеми й желе, призначені для споживання тваринами?)

Що таке Директива Ради 2001/113/EC від 20 грудня 2001 року? Це не прописано у нашій Угоді про асоціацію, тож найкращий спосіб дізнатися – «загуглити це». Тоді Ви знайдете сім сторінок правил, що стосуються джемів та желе:

"Для цілей цієї Директиви застосовуються такі визначення: Фрукти – свіжі, незіпсовані фрукти, незабруднені, що містять всі необхідні складники і є дозрілими для використання, після очищення, видалення недоліків, верхніх частин та відходів..."

Коли Шарль де Голль нарікав на тих, кого він називав l'Europe Des technocrates (Європейські технократи) за ті загрози, які вони становлять для традиційного європейського життя, в тому числі національного суверенітету, свободи людини й багатовікових духовних цінностей континенту – це було так, ніби він містично передбачав Угоду про асоціацію Україна-ЄС.

Якщо відкласти вбік джеми та желе, Угода, у разі її впровадження у нинішньому вигляді, може виявитися шкідливою для важливих українських інтересів. Єдиний спосіб з'ясувати це – дослідити всі «регламенти, директиви, рішення, рекомендації та комунікації» ЄС, яких Угода зобов'язує Україну дотримуватися, але які не зазначені у 900 сторінках тексту самої Угоди. Одеській інженер й письменник Борис Олександровський взяв на себе цю роботу та знайшов деякі тривожні приклади:

  • Україні потрібно буде перебудувати 30 000 кілометрів залізничних колій та близько 6 000 локомотивів й 140 000 вагонів рухомого складу відповідно до європейських стандартів. (Але ніде не згадано, звідки візьмуться гроші.)
  • Україна повинна буде відкрити свій військово-промисловий комплекс для тендерів з Європи. Військова промисловість країни більше не експортує великі обсяги продукції й продає здебільшого для апарату держбезпеки на внутрішньому ринку. З прийняттям Угоди про асоціацію можна очікувати, що ця промисловість себе вичерпає.
  • Українські експортери електроенергії, газу й нафти будуть зобов'язані продавати продукцію за цінами не вищими, ніж на внутрішньому ринку. Це збільшуватиме витрати для внутрішнього споживача тією мірою, якою аутсайдери наповнюватимуть ринок у пошуках дешевших енергоносіїв. Це може сподобатися МВФ, але не принесе користі українським споживачам й бізнесу.
  • Зараз Україна продає Європі 3 млн. тонн зерна, а після укладення угоди узгоджений обсяг становитиме 1 млн. тонн. Зараз Україна продає Європі 300 000 тонн цукру, а після угоди - 30 000 тонн.
  • У металургії в рамках СОТ Україні для деяких підприємств дозволено зберегти субсидії; за Угодою про асоціацію субсидії буде скорочено вдвічі, й врешті скасовано, що ставить під загрозу одну з ключових індустрій та головних галузей експорту України.

Багато хто з представників українських ЗМІ та політичної еліти продовжує рекламувати Угоду про асоціацію як хорошу річ для нації. Можна лише припустити, що мало хто з них насправді читав її.