Навіть якщо ЄС й пропонує Угоду про асоціацію - чому Київ повинен її підписувати?

10/09/2013
Ентоні Т. Салвія
Директор Американського Інституту в Україні

В українських та західних ЗМІ активно обговорюється питання: чи зможе й чи повинен ЄС підписувати Угоду про асоціацію (УА) й Договір про глибокий та всеосяжний вільний торговельному простір (ДоВВТП) із Києвом? Дискусії переважно зводяться до теми задоволення Україною вимог ЄС та країн членів, включаючи реформу виборчої системи та звільнення Юлії Тимошенко.

При цьому, рідко обговорюється чому саме адміністрація Януковича хоче підписати УА/ДоВВТП. Простіше кажучи: що отримає Україна від угоди? Найбільш доленосне рішення України з часів здобуття незалежності залежить від відповіді на це питання.

Обговорення рішення збіглося зі збільшенням дефіциту торгового балансу й бюджету України, що робить країну - як пише лондонська Financial Times - «одним із найбільш постраждалих ринків, що розвиваються». Ці проблеми посиляться, якщо, як очікується, Федеральний резерв США почне піднімати відсоткові ставки на довгострокові кредити шляхом скорочення придбання боргових зобов'язань - процес відомий як «tapering».

Кінцевим результатом такої політики буде ймовірне підвищення глобальних відсоткових ставок. Це збільшить відсотки й збори за позиками для ринків, що розвиваються, таких як Україна, завдаючи шкоди експорту, адже висока відсоткова ставка неминуче послабить попит на найважливіших для України експортних ринках на заході, які й так слабкі через тривалу фінансову кризу Європи.

Для України це найбільш невдалий момент тому що, згідно із Financial Times, «національні валютні резерви, що знижувалися протягом останніх двох років, скоротилися на 7.4% за останній рік й складають 22.7 млрд. доларів США - еквівалент імпорту за 2.8 місяці, найнижчий показник із 2006 року».

Як пише все та ж Financial Times, Київ, скоріше за все, почне переговори із МВФ про позику у 15 млрд. дол. США для реанімування економіки, яка все ще відходить від другої рецесії за останні 5 років. Однак, як стверджується, «МВФ все більше сумнівається в тому, що Україна зможе погасити свій борг».

Якщо Київ вибере цей шлях, МВФ, скоріш за все, наполягатиме на підвищенні пенсійного віку та скороченні субсидій держави на газ для населення й підприємств як умови для позики. МВФ вже висував подібні вимоги й Київ відмовився їх виконувати.

Разом із «tapering» й небажанням МВФ надавати позику, Києву буде дуже складно зайти на світовий ринок облігацій. У той час як Федеральний резерв США тримає відсоткову ставку близьку до 0 (валютне стимулювання), Київ міг частково фінансувати свої операції через нефіксовані «євробонди», тобто позичаючи долари, євро та ієни на зовнішніх ринках. Але із «tapering» на горизонті зобов'язання Києва стосовно кредитора злетять до небес, адже глобальна відсоткова ставка підніметься, щоб врівноважити інфляційну дію, викликану валютним стимулюванням. Києву, відповідно, доведеться виплачувати кредиторам долари, євро та ієни, ціна на які буде значно вище, ніж та, за якою він їх отримував. На завершення всього, підвищення відсоткової ставки загальмує будь-яку фазу пожвавлення на багатьох найбільш важливих зовнішніх ринках України, а, отже, й українську промисловість.

Це парадоксальна ситуація. Єдиний реальний вихід для Києва, який він відмовляється прийняти, це вступ до Євразійського митного союзу (ЄМС). За темпами розвитку країни ЄМС обігнали країни ЄС, а ринок має незадоволений попит практично на все й природну культуру купувати українські товари - на відміну від Європи. Залишається незрозумілим, що Україна виробляє такого, чим може зацікавити Європу як покупця навіть при ДоВВТП – сільськогосподарськими продуктами, хіба що, але європейські фермери надійно захищені непорушною «спільною аграрною політикою країн ЄС».

Більше того, велика частина мізерних валютних резервів України йде на сплату імпорту енергетичних ресурсів, ціни на які встановлено у доларах США .

Президент Янукович натякнув на можливе рішення, коли заявив, що Україна може інтегруватися з ЄМС у всіх сферах, які не забороняють УА/ДоВВТП й зобов'язання СОТ - а таких сфер, згідно з експертами, дуже мало. Його заява співзвучна зі Статтею 39 УА, яка прямо передбачає право України укладати інші митні союзи, що не суперечать нормам Угоди про асоціацію.

Якщо Київ захоче скористатися своїм правом Статті 39 й приєднається до ЄТС, як відреагує Європа? Чи відмовиться Брюссель від підписання та ратифікації УА і ДоВВТП? Або ж він проковтне гірку пігулку й все одно підпише Угоду з Україною у Вільнюсі в листопаді? Важко сказати, але зрозуміло одне: цей хід дасть економіці України такий бажаний поштовх, поки світова економіка продовжує страждати від недуги.