Вибори у Німеччині й вибір Януковича

26/09/2013
Ентоні Т. Салвія
Директор АІУ

Якщо Віктор Янукович сподівався підписати Угоду про асоціацію з ЄС малою кров’ю для своєї політики, то результати виборів у Німеччині, швидше за все, зруйнували ці надії. Чому так?

Виступаючи на недавньому форумі YES в Ялті, Ельмар Брок, європейський парламентар й радник Ангели Меркель, наполіг на необхідності звільнення пані Тимошенко з метою проходження нею лікування у Німеччині й зняття з неї усіх звинувачень, якщо Україна розраховує отримати асоціацію з ЄС.

Пан Брок навіть поставив крайній термін для України – 15 жовтня.

І якщо хтось мав сумніви у серйозності цих вимог, то Міністр закордонних справ Польщі пан Радек Сікорскі, який також виступав на форумі YES, розвіяв їх. За його словами:

«Коли Ельмар Брок заявляє вам, що справа Юлії важлива ― це означає, що справа Юлії важлива для канцлера Німеччини Ангели Меркель». (Kyiv Post, 21вересня, 2013)

Пані Меркель повернулася до виконання своїх обов’язків 22-го вересня, отримавши найвищій результат підтримки своєї партії за останні 20 років. Ель мар Брок був поруч із нею під час святкування перемоги.

Українська влада чудово поінформована, що означають висловлювання ЄС – тобто Німеччини – з приводу звільнення Тимошенко: без рішення не буде Угоди про асоціацію.

Як же вчинить Янукович ― погодиться на вимоги Європи або назве усе це блефом?

Коли його запитали у Ялті, що станеться, якщо Брюсель відмовить у підписанні Угоди, він відповів: «Це не буде трагедією для України». Така відповідь разом із його недавньою заявою про то, що він не має повноважень звільнити Тимошенко, говорить про готовність Президента Януковича назвати вимоги Європи блефом.

Якщо так, то можливо, він розраховує, що інтерес Європи до України як геополітичного пішака буде превалювати над інтересом Брюселя позбавити Київ від практики вибіркового правосуддя.

А якщо Європа відмовить у підписанні, то й справді, це не буде трагедією для України.

Угода про асоціацію дає Україні не так багато відчутних переваг. Висловлювання Карла Бильдта на форумі YES про збільшення ВВП України на 12% у випадку підписання Угоди з ЄС (і його падінні на 40% у випадку приєднання України до Митного Союзу), м’яко кажучи, повністю помилкове. Невиліковно хвора Європа в жодному разі не може стати локомотивом для Української економіки. Навіть якби Європейський Союз був би здоровим ― Україна виготовляє мало продукції, яку б хотіли купувати європейці. Угода тягне за собою вкладення немалих фінансів, перегляд тарифів євразійського союзу не на користь України й, швидше за все, вб’є будь-які надії на зниження вартості імпортованої енергії.

З точки зору свого президентства, Янукович також багато не втрачає. Близько 26% виборців на сході країни та 21% на півдні підтримують Януковича (порівняно із підтримкою 71-90% й 60-78% відповідно, яку він мав у тих областях у 2010 році), з яких лише 8% вважають, що Україна повинна підписати Угоду про асоціацію з ЄС, відмовившись від Митного Союзу. [статистика Форбс-Україна, 12 вересня 2013 року]. Щодо західної та центральної України, вони за нього не проголосують не залежно від того, що він зробить.

Якщо європейці (під лідерством Німеччини) будуть твердо захищати Тимошенко (а я впевнений, що так і буде) й відмовлять Києву у підписанні, Янукович та Україна впораються із цим ― якщо не вірите, запитайте у болгар, кіпріотів, іспанців, італійців, ірландців, португальців й так далі до нескінченності.

Хорвати, які лише приєдналися до ЄС у липні, вже незадоволені наполегливими вимогами Брюсселя скоротити субсидії для ключових індустрій, у яких задіяно велику кількість робітників. Існує думка, що членство у ЄС, яке подається у вигляді панацеї для країни, більше схоже на евтаназію.

Також ще є Німеччина. Винятковий успіх анти-європейської партії “Альтернатива для Німеччини”, хоча вона не змогла потрапити до парламенту, є зловісним для майбутнього ЄС.

Колишній голова Всесвітнього Банку Роберт Зеллік сказав на форумі YES, що реальне значення Угоди про асоціацію ― геополітичне, а не економічне і що воно допоможе Україні зберегти свій суверенітет. Але Європейський Союз за визначенням є цвинтарем для національного суверенітету. Навіть статус асоціативного члена помітно обмежує національну свободу дій, що можна побачити під час поверхневого ознайомлення із текстом угоди.

Україна має поводити себе обачно стосовно західних посадовців й не дозволити їм одурманити себе ілюзіями.