Для спасіння Україні потрібні дії - у буквальному сенсі

25/08/2024
Джеймс Джордж Джатрас
Заступник директора, Американський інститут в Україні

Святкуючи 19 річницю незалежності України як держави, важливо пам’ятати що відповідь на життєво важливе питання – чи є у країни майбутнє взагалі? – так і не знайдено. Іншими словами, що можна зробити, щоб відновити демографічну життєздатність України та зупинити катастрофічне скорочення населення країни?

Під час президентської кампанії Президент Віктор Янукович пообіцяв вжити рішучих дій для подолання негативних демографічних тенденцій, які охопили сучасну Україну. Без сумніву це - благородна справа, оскільки рівень народжуваності у країні є одним з найнижчих в усій Європі, а смертність безперервно зростала протягом останніх п’ятдесяти років. У східних і центральних областях країни співвідношення померлих/народжених у 2008 році складало 2:1 - похмуре нагадування про велику кількість справ, які необхідно зробити.

Низький рівень народжуваності та високий рівень смертності серед населення працездатного віку зумовлені декількома факторами. Куріння та алкоголь є основними причинами захворювань, причому останній є причиною багатьох нещасних випадків у країні. Крім того, недостатнє регулювання харчової та фармацевтичної промисловості часто призводить до появи на ринку продукції, що не відповідає жодним вимогам та є шкідливими для здоров’я. Коефіцієнт народжуваності є також серйозною проблемою: з показником 1,2 дитини на одну жінку дітородного віку Україна входить до числа країн з найгіршими показниками у цій сфері. У деяких регіонах середній показник складає менше однієї дитини на одну жінку, у той час як кількість незаміжніх жінок, які народжують, зростає, а чисельність середньої родини знижується.

Тим часом швидкими темпами зростає рівень смертності серед чоловіків працездатного віку. У більшості випадків причинами високого рівня смертності є порушення роботи органів кровообігу, новоутворення, зовнішні причини та респіраторні хвороби - у всіх випадках ці показники перевищують показники розвинутих країн. У 2001 році шанси українського чоловіка дожити до звичайного віку виходу на пенсію складали 63%.

Під час своєї президентської кампанії Віктор Янукович заявив, що демографічна ситуація в його країні є «незадовільною» і пообіцяв збільшити кількість населення, якщо його оберуть: «Моя мета - п’ятдесят мільйонів громадян України у 2020 році». Перш за все необхідно змусити країну «працювати»; президент вважає, що якщо це станеться, його народ матиме більшу впевненість у своїй здатності довести життєздатність нації.

Проте протягом перших чотирьох місяців на президентській посаді не було жодних ознак того, що надії збудуться. Бюджет 2011 року вже майже готовий і орієнтований на економіку і покращення кредитних рейтингів країни, що саме по собі непогано. І хоча Міністерство у справах сім’ї, молоді та спорту розпочало просвітницьку кампанію про радощі виховання кількох дітей, і у 2009 році було помічено невелике зростання, достатні свідчення про стабільне зростання народжуваності відсутні. Родини з однією дитиною залишаються найбільш поширеним явищем в Україні.

Одним із пояснень переважної тенденції в сучасних сім’ях мати одну дитину є високе поширення абортів у випадку наступних вагітностей. Це явище виникло на початку 1990-х, коли Україна мала найвищий показник абортів в світі (соціальний наслідок радянської епохи), і згідно з нещодавнім дослідженням Інституту демографічних досліджень ім.Макса Планка «українські жінки [як і раніше] мають стійке переконання, що аборт при першій вагітності може призвести до безпліддя і, як наслідок, воліють виношувати першу дитину незалежно від того, чи була вона запланована чи ні». Це означає, що матері в таких сім’ях з однією дитиною є часто досить молодими, але їх уявлення відповідають «давній історичній традиції», тобто погляди на допустимість абортів були успадковані від попередньої епохи.

Дана традиція знаходить відображення і в офіційній політиці, згідно з якою навіть неповнолітні дівчата мають право звернутися до гінеколога для проведення аборту без відома батьків. Підставою для цього передувало нібито зростання кількості нелегальних абортів в антисанітарних умовах, та все одно це явище є парадоксальним з урахуванням того, що Україна потребує збільшення населення.

Хоча можна припустити, що певний вплив на заборону абортів та планування сім’ї має церква, насправді це не так. Дійсно, доступність проведення абортів вище в містах, і вони менш поширені на католицькому заході - єдиному регіоні, що показує зростання населення незважаючи на більш високу ніж у середньому імміграцію, - ніж серед православних християн. Однак, серед більш ніж 80% жінок, які зараховують себе до православної віри, кількість абортів залишається лякаючи високим.

З метою покращення тенденції і збільшення кількості населення до показників, озвучених президентом, необхідно приділити увагу таким п’яти складовим:

Перша - послідовність. Адміністрації Януковича необхідно дотримуватися виконання обіцянки щодо виплати матеріальної допомоги при народженні дитини. Під час президентської кампанії пан Янукович обіцяв закласти до бюджету 2011 р. виплати «25 000 грн. при народженні першої дитини, 50 000 грн. - другої дитини, 100 000 грн. - третьої та кожної наступної дитини». Це має бути виконано. Зниження кредитних ставок на придбання житла згідно з пропозиціями пана Януковича для вирішення іншого, хоча й пов’язаного з народжуваністю, питання подолання житлової кризи в Україні, також є крок в правильному напрямку.

Друга та третя складові стосуються системи охорони здоров’я. Розвиток медицини є ключовим моментом у попередженні передчасної смертності та підтриманні нормальної життєдіяльності людей середнього та старшого віку. Середня тривалість життя в Україні є неймовірно низькою, тому пристойний рівень розвитку системи охорони здоров’я є основною складовою підтримання життєдіяльності країни. Як не парадоксально, але здоров’я та довша тривалість життя чоловіків є такими ж важливими чинниками для покращення демографічної ситуації як і жінок: жінки ймовірно робили б менше абортів, якби були впевненими, що про них та їх дітей є кому потурбуватися. У той же час аборт не має бути безумовним варіантом вибору. Необхідно приділити особливу увагу доступності і вартості проведення абортів як в державних, так і в приватних клініках, збільшивши вартість такої послуги. Потрібно запровадити на прикладі Німеччини та деяких американських штатів «термін очікування» в декілька днів до прийняття остаточного рішення, коли жінки в очікуванні мали б пройти ультразвукове дослідження, почути серцебиття своїх дітей та дізнатися більше про альтернативи аборту. Підготовка спеціалістів, покликаних зцілювати, оберігати життя, а не знищувати його, має бути переглянута з метою вилучення такого предмету як аборт з курсу навчання.

Четверта складова - покращення економіки. Президент правий у своєму переконанні, що повернення українців до роботи стане стимулом до соціального зростання та зростання чисельності населення. Збільшення інвестицій та розумна фінансова політика зупинять еміграцію у зв’язку з безробіттям. Ймовірність заявки на проведення Олімпіади 2022 може стати кроком у вірному напрямку - як символ національної гордості та щось, заради чого варто будувати, може стати саме тим, що потрібно українцям для того, щоб залишитися у країні та покращити ситуацію.

П’ята і, мабуть, найбільш суттєва складова: без достатньої уваги моральному, психологічному та духовному аспектам проблеми, фізичний аспект також не підлягає вирішенню. «Без пророчих видінь люд розбещений» (Книга притч Соломонових 29:18). У даному випадку йдеться про розбещеність, яка веде до гибелі народу у буквальному сенсі. На окреме зауваження заслуговують лідери православної церкви, оскільки православні жінки та дівчата частіше роблять аборти, ніж ті, які сповідують католицьку віру. Майбутнє України потребує змін у цьому питанні, в тому числі у зосередженні уваги церкви та держави на моральному та духовному аспектах цієї проблеми, разом з матеріальною підтримкою жінок, дітей та родин як свого морального обов’язку. Україна не має майбутнього без українців.