Колишній радник Білого дому пропонує нейтральну «фінляндизовану» Україну

29/04/2024

Джеймс Джордж Джатрас
Заступник директора, Американський Інститут в Україні
www.aminuk.org

Київ, 29 квітня 2009 р. – Невдовзі після приходу до влади адміністрації Барака Обами Віце-президент США Джозеф Біден запропонував натиснути «кнопку перезавантаження» у відносинах з Росією; з того часу оглядачі шукають підтверджень того, що це була реальна, а не просто риторична пропозиція. Перші ознаки не подавали багато надій. 5 березня на зустрічі міністрів закордонних справ з підготовки до Страсбурзько-Кельського саміту НАТО Державний секретар Хіларі Клінтон підтвердила «тверді зобов’язання» Сполучених Штатів у просуванні України та Грузії до членства в НАТО. Того ж місяця Президент Обама, не називаючи Україну зокрема, підтвердив свою переконаність у тому, що «необхідно послати чіткий сигнал усій Європі, що ми маємо намір дотримуватися засади про те, що країни, які прагнуть приєднатися до НАТО, матимуть змогу приєднатися до НАТО.» Хоча Президент Обама зазначав, що розміщення системи протиракетної оборони у Польщі і Чеській Республіці буде продовжено, тільки якщо буде доведена технічна можливість цього, саме рішення про розміщення системи відмінене не було. Навіть сьогодні залишаються серйозні причини для занепокоєння. Найбільш значною з них є наполегливість Вашингтона у плануванні проведення військових навчань “Cooperative Longbow 09/Cooperative Lancer 09” наступного місяця у Грузії.

Вашингтон нарешті йде шляхом реалізму?

До будь-яких змін політичного напрямку у Вашингтоні майже завжди відбувається інтелектуальна зміна у середовищі "експертної спільноти", звідки урядовий апарат черпає свої ідеї. З такої точку зору, можливо, ми є свідками близького переосмислення реалій. Зокрема, є позитивні ознаки того, що, незважаючи на заяву Вашингтона про готовність продовжувати політику попереднього президента, у найбільш суперечливому питанні - про Україну - починає переважати реалізм. Найбільш значним прикладом є рекомендації, викладені у доповіді одного із найбільш авторитетних експертів Вашингтона з питань, пов’язаних з країнами колишнього СРСР. Доповідь Томаса Грехема, спеціального помічника колишнього Президента Джорджа В. Буша та Директора по Росії у Національній раді безпеки, «Відроджена Росія та американські цілі», чітко окреслює, що повинні робити США, аби дійсно натиснути запропоновану Віце-президентом Біденом «кнопку перезавантаження».

Головна рекомендація стосовно України співпадає з тою, яку виражає Американський Інститут в Україні у нашій попередній статті («Україна поза НАТО: Чи є краща альтернатива? від 15 квітня), де замість членства в НАТО Україні пропонується місце у структурі безпеки, що не веде до нового розколу та поляризації в Європі:

Відправною точкою міг би бути розгляд питання про актуалізацію форми нейтральності для України або «фінляндизації» України, що зменшило б стурбованість Росії щодо вступу України до організації безпеки, потенційно спрямованої проти Росії, і дало б Україні відповідні гарантії безпеки до моменту створення ширшої архітектури європейської безпеки.

Для тих, хто не знайомий з цим терміном, «фінляндизація» означає особливі, дружні відносини, які мала Фінляндія з СРСР, повністю залишаючись частиною демократичного Заходу. Звичайно, незважаючи на те, Фінляндія була автономною частиною Росії до революції, вона мала набагато менше етнічних, лінгвістичних та історичних зв’язків з Радянським Союзом, ніж Україна має з Росією.

Ключовим є посилання Грехема на «створення ширшої архітектури європейської безпеки». Як зазначається у статті АІУ від 15 квітня:

Україна може позиціонувати себе як унікальний каталізатор, що допоможе об’єднати континент у структуру безпеки, здатну захистити не лише потреби України, але й усієї Європи. Не стаючи предметом нового розколу між сходом і заходом, Україна може бути мостом до створення більш безпечної, заможної та об’єднаної Європи.

Також слід зазначити, що Грехем закликає США «відмовитись від підтримки чітко антиросійських об’єднань маргінального значення (таких як ГУАМ- непевний союз, що об’єднує Грузію, Україну, Азербайджан і Молдову і розглядається як противага Союзу Незалежних Держав». У цій одній із безглуздих ініціатив, що підтримувалися Вашингтоном в період після «холодної» війни - ще більш безглуздій з часу виходу Узбекистану у 2005 році, повернувши нетривалу абревіатуру ГУУАМ до попередньої - Україна вчинила б правильно, якщо б переоцінила свій союз.

Крок у вірному напрямку

Ризикуючи здатися надто оптимістичним, АІУ сподівається, що в адміністрації Обами є ті, хто готовий стати на шлях, пропонований Грехемом, відмовившись від провокаційного курсу адміністрації Буша. (Парадоксально, але саме в цій адміністрації працював Грехем, і відомо, що до його голосу прагматизму, який був настільки потрібний в Білому домі, на жаль, не достатньо дослухалися.) Більше того, рекомендації Грехема співпадають з рекомендаціями, викладеними у березневій доповіді Комісії з питань політики США щодо Росії під назвою «Правильний напрямок політики США щодо Росії». Комісія, авторитетна двопартійна група, очолювана колишніми сенаторами Гері Хартом (демократом, штат Колорадо) та Чаком Хейгелом (республіканцем, штат Небраска), зазначила наступне:

Вашингтону не слід сподіватися, що він може створювати власну сферу впливу на кордонах з Росією, одночасно прагнучи побудувати конструктивні відносини з Росією… ми не вважаємо, що прискорення набуття членства в НАТО Україною чи Грузією є на сьогодні безумовно в інтересах безпеки Сполучених Штатів…за існуючих реалій членство [України] в альянсі може швидше послабити, ніж зміцнити безпеку в Європі загалом…»

Безсумнівно, передчасно робити висновок, що такі погляди вже превалюють у Вашингтоні. Проте сам факт більшого реалізму в питаннях щодо України з боку таких авторитетних експертів може служити підставою для обережного оптимізму.

Джеймс Джордж Джатрас (James George Jatras) є директором фірми, що займається громадськими ініціативами (із штаб-квартирою у Вашингтоні, округ Колумбія). До початку роботи у приватному секторі він працював старшим радником з питань зовнішньої політики керівництва Республіканської партії в Сенаті США. До того - дипломатом Зовнішньополітичної служби США, в рамках якої, з поміж іншого, працював у службі з питань зв’язків із колишнім Радянським Союзом. Окрім того, що Д. Джатрас працює заступником директора АІУ, він - директор Американської ради з питань Косово (www.savekosovo.org).