Чи може смерть на полюванні зірвати зусилля Молдови на шляху до асоціації з ЄС?
США закликає до повного розслідування в Молдові, але не до розкриття вбивств в Україні
Не можна дорікнути посадовцям ЄС - за активної підтримки їх американських колег - в тому, що докладають недостатньо зусиль для зображення Молдови пострадянською "історією успіху", яка заслуговує на прискорену процедуру інтеграції в ЄС. Протягом 2012 року Кишинів мав честь приймати візити президента Європейської комісії Жозе Баррозу і канцлера Німеччини Ангели Меркель. За фінансової підтримки ЄС, яка збільшилась уп’ятеро у період між 2006 і 2012 роками, Молдова тепер очолює список країн-отримувачів допомоги з Брюсселя на душу населення (41 євро на людину).
"Я вважаю Молдову частиною ЄС," - сказав Баррозу. "Моє перебування тут свідчить про визнання реформ, що впроваджуються у вашій країні". Дійсно, реформи, і зокрема, боротьба з корупцією і судова реформа, що здійснюються в країні з метою приведення правоохоронної і судової системи Кишинева у нібито відповідність до стандартів ЄС, виставляються як здобутки Молдови, особливо в рамках програми ЄС "Східне партнерство" та відповідної діяльності недержавних організацій. Так, доповідь за 2011 рік Високого представника Європейської комісії з питань спільної зовнішньої політики, присвячена досягненням п'яти країн Східного партнерства, звертає увагу на "перешкоди" на шляху України, проте "неодноразово високо оцінює" Молдову "за тісну співпрацю із впровадження стандартів ЄС." Комісія зробила висновок, що "загалом серед п’яти країн Молдова досягла найбільшого прогресу".
Не дивно, що Румунія з великим ентузіазмом підтримала перспективи Молдови в ЄС. "Посилаючись на сучасні геополітичні зміни, міністр закордонних справ Румунії виступив за те, щоб Республіці Молдова та іншим європейським партнерам були запропоновані чіткі перспективи вступу до ЄС," - зазначається в релізі румунського Міністерства закордонних справ (МЗС) за підсумками січневої зустрічі міністра закордонних справ Тітуса Корлецяна з деякими зі своїх регіональних колег. "У зв'язку з цим він підкреслив, що Румунія виступає за підписання ЄС Угод про асоціацію з Республікою Молдова, Грузією та Україною". Молдова може розглядатися як "історія успіху Східного партнерства", - далі йдеться у релізі МЗС Румунії, - "що виправдовує очікування позитивного результату на саміті, запланованому у Вільнюсі восени цього року", на якому Молдова сподівається отримати пропозицію щодо підписання Угоди про асоціацію.
Темні обставини смерті Соріна Пачу
Припущення щодо відповідності Молдови вимогам угоди про асоціацію базується на тому, чи вдасться переконати співрозмовників з ЄС у тому, що колишня радянська республіка подолала вже більшу частину шляху впровадження європейських стандартів, і зокрема, у сфері верховенства права і судової реформи. Саме тому скандал, який нещодавно розгорівся в Молдові та який вже встигли охрестити "Полювання-гейтом", матиме значні руйнівні наслідки.
Не так багато фактів відомо про історію "Полювання-гейт", окрім того, що Сорін Пачу (34-річний бізнесмен, одружений, батько малолітньої дочки) був смертельно поранений у неділю, 23 грудня, під час полювання на кабана у заповіднику "Педуре Домянеске", в якому брало участь 30 осіб, що розділились на дві групи. За повідомленнями преси, його доставили до Фалештської районної лікарні, де прооперували з приводу множинних ушкоджень черевної порожнини і внутрішньої кровотечі. Проте бізнесмен помер в ніч з 24 на 25 грудня. Також повідомляється, що С. Пачу перевезли до Собору Святої Феодори з Сіхли напередодні поховання, що відбулося 27 грудня на Центральному кладовищі по вулиці Вірменська в Кишиневі.
Оце і вся інформація. Не існує будь-яких даних про посмертний розтин тіла. Також немає ніяких підтверджень про те, що персонал лікарні чи ще хтось повідомляв би поліцію про смертельне поранення, як того вимагає закон. І це незважаючи на те, що в полюванні (а з 30 учасниками це більше схоже на збори) брали участь кілька державних чиновників, серед яких і керівники правоохоронних та судових органів.
Більше того, про смерть Пачу не було опубліковано жодної інформації аж до 6 січня 2013 року - два тижні після дати інциденту, коли лідер громадського руху "Антимафія" Серджіу Мокану публічно звинуватив Генерального прокурора республіки Валерія Зубка у вбивстві Пачу і приховуванні злочину. Зубко тимчасово склав свої повноваження генпрокурора на вимогу прем'єр-міністра Влада Філата з тим, щоб уникнути будь-яких звинувачень у спробах впливу на слідство. Сам Зубко, який брав участь у полюванні, відкидає звинувачення Мокану, називаючи їх "брудною політичною кампанією".
Тим часом, головним підозрюваним у фатальному вистрілі за версією прокуратури є не Зубко, а Георге Крецу, заступник голови Апеляційної палати Республіки Молдова. Крецу підтверджує свою участь у полюванні, але не вбивство Пачу, заявляючи, що було зроблено кілька пострілів, і наразі компетентні правоохоронні органи повинні визначити, хто саме стріляв.
Проблема не стільки у стрілянині, скільки в її приховуванні
Звичайно, найбільшою проблемою Молдови як зразка "історії успіху" з верховенства права є не трагічна загибель Пачу (нещасні випадки на полюванні, якщо саме це мало місце, трапляються), а її приховування. Крім вищих чинів органів юстиції, Зубка та Крецу, у полюванні брали участь ряд інших високопосадовців, серед яких Іон Плешка, голова Апеляційної палати, до складу якої входить Крецу (і який, як і Зубко, є членом високопоставленої Комісії з конституційної реформи, створеної в 2009 р.), не кажучи вже про Іона Лупу і Валентина Свестуна, директора та інженера з безпеки агентства "Молдсильва", у відомстві якого знаходяться республіканські заповідники. Як так могло статися, що жоден з них не подумав про те, що необхідно повідомити про інцидент відповідні органи?
Репутації Молдови було завдано негайної шкоди. "Ця справа, зокрема, те, як державні установи підійшли до неї, в першу чергу впливає на імідж Республіки Молдова," - сказав 15 січня міністр закордонних справ Молдови Юрій Лянке на спільній прес-конференції за участю свого норвезького колеги Еспена Барта Ейда. Глава делегації ЄС в Молдові Дірк Шубель також зазначив, що майбутнє відносин ЄС-Молдова буде залежати від того, як буде вирішена справа Пачу.
Детально окреслив свою думку з цього приводу також Вільям Мозер, американський посол в Кишиневі (в інтерв'ю молдовському виданню Трибуна):
- "Має бути створена незалежна комісія для ретельного розслідування аспектів справи і надання громадськості повного звіту з висновками розслідування, а також рекомендаціями щодо подальших дій. Дуже важливо, щоб мала місце повна, прозора звітність, і щоб громадськість була поінформована", - підкреслив посол.
- Відповідаючи на запитання "Трибуни" про подібні випадки в США, Вільям Мозер сказав, що в даному випадку постає два різних питання: "трагічна загибель Соріна Пачу внаслідок стрільби та дії влади після цієї смерті".
- "У США відразу на місце події була б викликана поліція для надання допомоги і розслідування справи. Подібний інцидент у США дійсно стався у 2006 році, коли тодішній Віце-президент Дік Чейні був причетним до нещасного випадку з його товаришем на полюванні. З місцевою поліцією зв'язалися протягом години з моменту трагедії, було проведене ретельне і незалежне розслідування відповідно до закону США," - підкреслив він.
- Друге питання, сказав посол, відноситься до дій влади після смертельного поранення Соріна Пачу, наголосивши, що "в даному випадку залишається багато питань про те, що сталося і як на інцидент відреагували чиновники ".
- "З нашої сторони ми очікуємо всебічного, ретельного і незалежного розслідування цієї справи. Ніхто не повинен бути вище закону, і в першу чергу, державні службовці не повинні бути вище законів країни, якій вони служать з волі народу", - сказав посол.
- За його словами, "те, як Молдова вирішить цю справу, стане показовим випробуванням для її демократичних інституцій".
Після зустрічі з прем'єр-міністром Філатом і головою парламенту Маріаном Лупу президент Молдови Ніколає Тімофті оголосив про створення комісії з проведення, як він обіцяв, неупередженого розслідування. Цікаво буде подивитися, чи основним завданням комісії стане розібратися у суті питання, а саме - чому так багато відповідальних осіб ухилилися від своїх правових обов'язків, чи пріоритетом буде усунення шкоди, завданої міжнародному іміджу Молдови.
Порівняння з Україною
В даному контексті слід мати на увазі, що Молдова потрапила в цю кризу, маючи більш тісні зв'язки з ЄС, ніж Україна. В Україні також трапляються трагічні інциденти. Наприклад, у січні 2009 року Дмитро Рустамов, депутат від БЮТ у Верховній Раді, був застрелений в Одесі. Його вбивство (однозначно не нещасний випадок, як у справі з Пачу) залишається нерозкритим, і, схоже, ніколи серйозно не розслідуваним.
Можливо, більш безпосереднє відношення до зв'язків України з ЄС має вбивство в 1996 році в Донецькому аеропорту Євгена Щербаня разом з його дружиною Надією і службовцем аеропорту. Вбивство Щербаня, депутата Верховної Ради від Ліберальної партії України, також не було випадковістю. Цікаво, однак, що для України проблемою є не вбивство Щербаня, а поновлення зусиль розслідувати цей злочин.
Знову ж таки, у порівнянні з Молдовою, добре відомо, що, напевне, основною перешкодою, щоб ЄС взяв на себе тверді зобов'язання перед Україною щодо Угоди про поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі (DCFTA) є те, що колишня прем'єр-міністр і улюблениця Заходу Юлія Тимошенко залишається за гратами. Тимошенко, яку спочатку визнали винною у зв’язку з газовою угодою з Москвою, зараз пред’явлені додаткові звинувачення у вбивстві Щербаня. (Якщо забути усі політичні мотиви, трохи дивним є те, що західні прихильники Тимошенко нечасто висловлюються, що вона дійсно невинна за висунутими їй звинуваченнями.)
Незважаючи на те, що посол США в Молдові закликав провести повне розслідування справи Пачу, американські офіційні особи не проявляють такого ж рівня зацікавленості у розслідуванні вбивства Щербаня.