Чи зможе розвиватись економіка України у путах коматозної Європи?
Прем'єр-міністр Азаров дав своєму новому міністрові економічного розвитку і торгівлі Ігорю Прасолову незавидне завдання за рік підвищити темпи економічного зростання України до 3-3,5% (виходячи з нинішнього рівня -1,3%)
Прем'єр-міністр аж ніяк не полегшив завдання Прасолова, коли оголосив, що підписання угоди про створення поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі з Європейським Союзом є одним з пріоритетів його уряду. Він сказав, що уряд розгляне питання про приєднання до підтримуваного Москвою Митного союзу пізніше, але будь-яких конкретних дат не вказав.
І це проблема.
По-перше, ЄС наполягає на тому, що УВТ і МС взаємно виключають один одного, знову нещодавно виставляючи перед камерами одного зі своїх численних безликих чиновників, - яким в даному випадку був такий собі Ельмар Брок, - щоб озвучити цю позицію: Україна не може вступати до обох організацій. Брюссель (чи в будь-якому разі, пан Брок) наполягають на тому, щоб Київ зробив те, чого щосили уникає Президент Янукович з моменту приходу до влади, - зробити остаточний вибір між Брюсселем (за яким, само собою, стоїть Вашингтон) і Москвою.
По-друге, темпи росту в Росії становлять 3% в рік (коли в Єврозоні -0,6%), що дає українським бізнесменам привабливу перспективу безперешкодного доступу до зростаючого ринку у 140 мільйонів споживачів.
Державний борг Росії у відсотках від ВВП становить всього 9%, порівняно з 87,3% в ЄС (і катастрофічними 103% у США). Між відносно високими темпами росту Росії і її низьким рівнем заборгованості існує зв'язок, так само як і між негативними темпами росту в Європі та її борговим тягарем.
Крім того, рівень інфляції в Росії становить 6,5%, тоді як російські банки виплачують відсотки за ощадними рахунками за ставкою 8,25%. Це означає, що росіяни мають реальний шанс вийти вперед, накопичуючи свої заощадження і зміцнюючи купівельну спроможність. А це вже добре для українських компаній, які прагнуть експортувати в Росію.
Водночас, інфляція в Єврозоні становить 2,2% і значно перевищує переважні відсоткові ставки за ощадними рахунками, які становлять якихось 0,75%. Європейський центральний банк утримує ставки на низькому рівні в цілях стимулювання економіки континенту, яка перебуває в коматозному стані (марна справа, здавалося б, але ж надія вмирає останньою). Більше того, своїми зусиллями по стимулюванню інфляції за рахунок утримання відсоткових ставок ЄЦБ лізе в кишені європейців з фіксованими доходами – при цьому особливо страждають люди похилого віку, малозабезпечені, студенти та пенсіонери – оскільки відсоткові ставки не встигають за інфляцією.
Таким чином, європейці навряд чи в змозі імпортувати українські товари, навіть якби й були такі українські товари, які вони хотіли б купити (що аж ніяк не факт).
Віктор Суслов, колишній міністр економіки України, заявив в інтерв'ю Segodnya.UA, що Європа не пропонує Україні надійних ринків для експорту.
"Торговельні відносини показують, що в нас частка імпорту із країн СНД - майже 50%, а із ЄС - 23%. Тільки з країнами Митного союзу ми можемо реалізовувати високотехнологічну продукцію, зокрема, у машинобудуванні. Треба розуміти, що в ЄС немає вільних ніш для українських товарів. Ми неконкурентоспроможні."
"Виробництво авіадвигунів іде на Росію, у ЄС це не потрібно. У суднобудуванні - ми колись робили надводний флот, а зараз Росія замовляє кораблі в ЄС, і ми втрачаємо цю нішу. Всі підприємства військово-промислового комплексу - це ринок в Росії."
"Якщо ми вступимо до Митного союзу, то ціни на енергоносії в нас будуть на рівні внутрішнього російського ринку, а не такі, як у Європі," – зазначив пан Суслов.
Таким чином, Україна могла б розквитатися з обтяжливими вимогами МВФ зменшити величезний операційний дефіцит Нафтогазу за рахунок підвищення тарифів для українських громадян і підприємств.
Суслов далі зазначає: "Дані Інституту економіки та прогнозування НАНУ під управлінням Валерія Геєця показують, що при вступі до МС наш експорт зросте на 10%, а якщо Україна приєднається до УВТ із ЄС, у 2015 році ВВП впаде на 1,28%, у 2030 - на 9,94%."
За словами Суслова, "зрозуміло, що Україні вигідніше в Митному союзі. Це дозволить розвинути високотехнологічні галузі. За рахунок зниження цін на газ ситуація в економіці покращиться. Нам треба розуміти своє місце на геополітичній карті."
Наполягаючи, щоб Україна відкинула Росію, вищезгаданий пан Ельмар Брок з ЄС каже, що Україна повинна віддавати перевагу довгостроковим інтересам над короткостроковими перевагами. Іншими словами: нічого страшного, якщо не отримаєте будь-яких переваг від Угоди про вільну торгівлю; достатньою нагородою буде перебігти дорогу Росії.
Але більшість українців з цим не погоджуються. Вони воліють отримувати відчутні переваги, а не поновлювати напружені відносини з Росією. Подивімося на деякі останні результати опитувань.
За даними опитування, проведеного Центром соціального моніторингу у 24 областях України на 5-15 грудня 2012 року, 46% українців підтримують вступ країни до Митного союзу, а 35% респондентів вважають, що Україна має підписати Угоду про вільну торгівлю. Дев'ятнадцять відсотків не визначилися зі своїм вибором.
Серед тих, хто визначився, 57% підтримують вступ до Митного союзу, 43% кажуть, що Україна повинна підписати Угоду про вільну торгівлю.
Подібним чином, київська організація Research & Branding провела опитування на тему "Що більше відповідає інтересам України: ЄС чи МС?" За його результатами, кількість прихильників ЄС зменшилася з 37% в 2011 році до 33% в 2012 році, тоді як підтримка Митного союзу зросла від 36% до 39% в 2012 році.
Очевидно, що наполегливі твердження Європейського Союзу про взаємновиключний характер УВТ і МС базуються не на економічних засадах, а на геополітичних. Здається, саме це і мав на увазі міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров у своїй нещодавній різкій відповіді на зауваження пана Брока. Він зазначив, що Митний союз і Угода про вільну торгівлю є фундаментально сумісними, оскільки обидві країни є членами СОТ і дотримуються її норм і правил. Прем'єр-міністр Азаров висловив аналогічну позицію.
ЄС бачить це інакше, принаймні тепер. Зусилля Брюсселя відвернути Україну від Митного союзу явно зумовлені нещодавньою заявою Хілларі Клінтон, яка закінчує свій термін перебування на посаді Державного секретаря США, про те, що США в рамках своєї політики прагнуть зірвати плани Москви зі створення спільного євразійського економічного простору на основі Митного союзу. Будемо сподіватися, що сенатор Джон Керрі, якого нещодавно висунули кандидатом на заміну пані Клінтон, змінить її позицію, яка не має нічого спільного з національними інтересами США - і багато в чому суперечить їм. Але це вже тема для іншої розмови.