Боротьба за вибори в Києві: хто переможе?
Нещодавнє рішення Конституційного Суду України (КС) щодо переносу виборів до Київської міської ради та виборів мера міста на жовтень 2015 року викликало дві передбачувані та взаємно протилежні реакції. З одного боку, прибічники Президента України Віктора Януковича стверджують, що рішення необхідно сприймати аполітично, як ознаку належного держуправління. З іншого – звинувачення з боку Опозиції, яка заявляє про «ще одне» захоплення влади Партією Регіонів і недотримання конституційних, демократичних і європейських стандартів. Залишається лише гадати, яка зі сторін матиме більше користі від такої суперечливої ситуації.
Рішення КС у відповідь на звернення 48 депутатів Верховної Ради, переважно з правлячої партії, було викликано незвичайною ситуацією, що склалася довкола закінчення виборчого строку членів Київської міської ради у травні 2013 року, та тим фактом, що Київ залишився без мера більш ніж на рік після того, як у червні 2012 року пішов Леонід Черновецький, залишивши всі керма влади (призначеному Януковичем) голові адміністрації Олександру Попову. За відсутності нових виборів, КС подовжило б мандати, термін яких закінчився, для членів ради, які (залежно від точки зори) або складають повноваження після п’яти років, або продовжують працювати de facto ддоки не оновиться склад ради. Між тим, як зазначив голова Регламентного комітету Верховної Ради Володимир Макеєнко, нове законодавство може допускати приведення місцевих виборів у відповідність до рішення КС, включаючи можливе злиття посад мера міста та голови адміністрації.
Правові та процесуальні складності, звичайно ж, відходять на другий план у порівнянні з політичними задачами Партії регіонів і Опозиції. Кожна зі сторін повинна отримати свою користь, що вже з ентузіазмом і робиться.
Користь від ситуації, що склалася, для Януковича та його приплічників очевидна. Відстрочка будь-яких виборів до міської ради або мера в будь-якому регіоні до другої половини 2015 року позбавляє Опозицію потенційної платформи, яку згодом можна використовувати як інструмент мобілізації у президентській гонці у березні 2015 року. Провладна сторона може просто виступити в якості захисника законності, конституції та загальноприйнятого порядку виборів. Дійсно, радник Януковича, керівник головного управління з питань конституційно-правової модернізації Адміністрації Президента Марина Ставнійчук заявила, що КС зовсім не посилається беспосередньо тільки на Київ, а просто «розтлумачує поняття чергових виборів, пояснюючи принцип періодичності виборів відповідно до європейських стандартів». За словами Володимира Фесенко, директора Центру прикладних політичних досліджень «Пента», «логіка Суду зрозуміла. Хоча в Конституції це не записано, але існує рекомендація проводити всі місцеві вибори в країні в єдину дату» (Однак рішення КС не стало на заваді проведенню виборів у Ялті 2 червня або де-небудь ще, де Партія регіонів має перевагу).
Стосовно Опозиції, то вона продовжуватиме так само голосно обурюватися та використовувати рішення КС як функціональний еквівалент платформ, які вона втратила через скасування місцевих виборів. У Опозиції тепер є свій шанс суворо покритикувати державу за антидемократичні методи, неконституційні дії та, в якості бонусу, за будь-який промах Київської Адміністрації, при цьому без жодних зобов’язань. В дійсності ж Опозиція з цього моменту може користуватися правом оскарження будь-якої дії «незаконної» Київської Адміністрації через відсутність правових повноважень. Ця вільна від ризиків перспектива спеціально заточена під західних критиків, зокрема під парламенти країн-членів ЄС і самої Єврокомісії, які все ще оцінюють рівень готовності України до Угоди про асоціацію та вільну торгівлю. В той час, коли ситуація з київською політикою в очах західних критиків має всі шанси стати гучною справою а-ля справа Тимошенко, Опозиція не пропустить нагоди вимахувати цим «кривавим» прапором аж до 2015 року.
Підсумовуючи, хоч уряд і досяг певних своїх цілей, забрав у Опозиції Київ в якості передвиборчої платформи, Опозиція все ж стала сильніше, отримавши довгострокову площадку для обговорення питань демократії. На даний момент незрозуміло, хто виграє в політичній грі взаємних звинувачень, але ставки краще робити на Опозицію, а зокрема на Віталія Кличка та УДАР, які мають радіти новій темі для обговорення, що жодним чином не стосується Тимошенко.