Перед лицем серйозних випробувань представник України Кожара обіцяє активне головування в ОБСЄ
В одній зі своїх перших великих ініціатив новий міністр закордонних справ України Леонід Кожара зазначив, що Київ має намір відігравати активну роль в період свого головування в Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) у 2013 році. Цього тижня Україна офіційно представить свої пріоритети в Постійній раді ОБСЄ. Серед тих, що були названі паном Кожарою (який як міністр закордонних справ України також стане виконувати обов’язки діючого голови ОБСЄ) - врегулювання затяжних конфліктів, посилення контролю над звичайними озброєннями, боротьба з торгівлею людьми, зменшення негативного впливу на навколишнє середовище діяльністю у сфері енергетики, а також захист прав людини і основних свобод.
Всі вони представляють собою як можливості, так і складнощі як для України, так і пана Кожари. У кожній сфері успіх цілком може бути поняттям відносним, яке здебільшого залежить від того, як трактувати «прогрес» по відношенню до України.
Наприклад, стосовно захисту прав людини і основних свобод, віце-президент самої ОБСЄ, Вальбурга Габсбург Дуглас, оголосила порушенням прав людини відмову їй у проханні відвідати у в'язниці колишнього прем'єр-міністра Юлії Тимошенко в березні минулого року. Крім того, у фінальній доповіді тієї ж таки ОБСЄ про парламентські вибори в Україні в жовтні 2012 року йдеться про те, що вони "характеризувались відсутністю рівних умов, яка, перш за все, викликана застосуванням адмінресурсу, відсутністю прозорості процесу фінансування виборчої кампанії і партій та відсутністю збалансованого висвітлення подій у ЗМІ».
"Ще кілька років тому в ОБСЄ було прийнято вибирати головуючими лише ті країни, які відповідали мінімальним вимогам у сфері прав людини», - зазначив Вольфганг Цельнер, керівник Центру досліджень ОБСЄ (CORE) Гамбурзького університету у своєму інтерв'ю Deutsche Welle. «Але цієї традиції, - додав він, - більше немає». Цельнер визнає, що Україна викликає деяку «тривогу за лаштунками».
Не менш делікатні питання можуть підчікувати Україну і в сфері проблем екології та розвитку енергетики. З одного боку, дехто у США, в тому числі колишній голова комітету закордонних справ Сенату США Річард Лугар, вважають розвідку родовищ природного газу в Україні та інших країнах несподіваним рішенням (deus ex machina), завдяки якому можна позбавити Москву переваг як провідного постачальника енергоресурсів. З іншого боку, ніхто не може обіцяти «легкого шляху» в розробці нових газових родовищ де б це не було на фоні все більших протестів екологів (яких неминуче підтримують знаменитості) щодо технології гідророзриву. Як головування України в ОБСЄ може допомогти з вирішенням таких питань, не ясно.
Але чи не найбільшою проблемою під час головування Києва в ОБСЄ буде вирішення так званих «заморожених конфліктів» таких як нагірно-карабахський і той, що має більш безпосереднє відношення до України, - придністровський. Цікаво, що Україна починає з безпрецедентного подвійного голосу в так званому переговорному форматі «5+2» (Молдова, Придністров'я, Росія, Україна, ОБСЄ, плюс спостерігачі від США та Європейського Союзу), де Київ представляє як самого себе, так і ОБСЄ, принаймні формально. «Незабаром я відвідаю Молдову як президент ОБСЄ», зазначив Кожара. «Це також буде двостороннім візитом. Ми плануємо активізувати весь процес врегулювання конфлікту в цьому регіоні, і сьогодні ми досить грунтовно обговорювали це питання з російською стороною», - сказав він, посилаючись на свою зустріч з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим. Кожара заявив, що під головуванням Києва «ми повинні пожвавити переговори в рамках існуючих форматів і запобігти ескалації напруги. Вирішення затяжних конфліктів повинно залишатися вищим пріоритетом для ОБСЄ та всіх держав-учасників».
Слід в позитивному плані зазначити, що з часу проведення спірних президентських виборів у цій республіці у 2011 році, в результаті яких виборці рішуче відправили у відставку давнього авторитарного лідера Ігоря Смирнова і обрали Євгена Шевчука з його реформаторською платформою, в Придністров'Ї все було спокійно. Підозри в тому, що Шевчука готували для прозахідної орієнтації на зразок «помаранчевої», не підтвердилися. Насправді, фонд Jamestown Foundation зі штаб-квартирою у Вашингтоні, який аж ніяк не можна вважати опозиційним до ескалації будь-якої напруги», що підтверджується його м'яким ставленням до чеченських та інших ісламських терористів на Кавказі, несхвально відгукнувся про візит Шевчука в серпні 2012 року до Москви, де він зустрічався, зокрема і з російським віце-прем'єром Дмитром Рогозіним. Рогозін, якого нещодавно перепризначили спеціальним представником Президента Росії по Придністров'ю, постав з Шевчуком перед російським і придністровським прапорами, виставленими на паритетній основі, і висловив припущення, що будь-які кроки Молдови в напрямку до об'єднання з Румунією ускладнюватимуть врегулювання придністровської проблеми.
У свою чергу, в липні російський Президент Володимир Путін заявив, що «після розпаду Радянського Союзу залишилося багато проблемних плям, і Придністров'я є однією з них. Тільки народ Придністров'я, люди, що живуть у Придністров'ї, можуть визначити свою долю. Міжнародне співтовариство, в тому числі Росія, поважатиме цей вибір. "Як народ Придністров'я, більшу частину якого становлять росіяни і українці, висловлюватиме свій вибір в процесі переговорів між Тирасполем і Кишиневом, - це питання, що вимагатиме такту і наполегливості від обох сторін, а також від зовнішніх учасників таких як Україна, ОБСЄ і Росія.
Готовність Кожари відійти від пасивності, здебільшого характерної для політики Києва щодо Придністров'я в минулому, і допомогти знайти справедливе, правове і тривале рішення є позитивною зміною. Давайте побажаємо йому успіхів.