Каліфорнійська фірма субсидує слабку фінансову систему України
Ми стоїмо на порозі Вільнюського «саміту», а приріканням щодо пані Тимошенко та її долі нема краю. Зовсім не зрозуміло, як все буде, але нам відомі два факти – розповсюджена думка, що депутат Європарламенту Елмар Брок говорить в цьому питанні за німецького канцлера Ангелу Меркель, і вони ставлять звільнення Юлії Володимирівни та зняття з неї всіх звинувачень як попередню умову підписання угоди.
Американці підвищують планку: нещодавно держдепартамент США ухвалив постанову, що Юлію Володимирівну необхідно не лише звільнити, але й не накладати жодних обмежень на її політичну діяльність.
Все це повинно ускладнити кампанію переобрання президента у 2015 р., яка вже реалізовується повним ходом.
Ще одна темна конячка – це економіка. Україна переживає спад, загрузнувши в кризі (наряду з багатьма західними експортними ринками). Вона має великий бюджетний дефіцит і дефіцит рахунку поточних операцій. Її валютні запаси швидко виснажуються – зниження на 7,4% за минулий рік. За даними рейтингового агентства Moody’s, запасів Україні вистачить на оплату імпорту лише впродовж 2,3 місяців – найнижчий рівень з 2006 року. Інше рейтингове агентство Fitch знизило кредитоспроможність України до рівня «B-», що є територією «викидних облігацій». Скрізь розмовляють про дефолт.
«Вони зіткнулися з критичною валютною і фінансовою ситуацією, все дуже просто», - каже Паоло Баторі, старший аналітик банку Morgan Stanley, як повідомляє лондонська «Financial Times». «…Україна просто не має можливостей подолати ще одну хвилю відтоків. Вона потребує допомоги третіх сторін, наприклад Росії чи Міжнародного валютного фонду», - каже він.
Завітайте до Franklin-Templeton, великої каліфорнійської компанії з управління грошовими засобами, яка володіє боргом України на суму $5 млрд, що робить її найбільшим кредитором країни. Хоча компанія досить довго тримала позицію в українських держзобов’язаннях, минулого літа вона докупила українських облігацій ще на $117 млн строком погашення через десять лет.
Ця позика жодною мірою не відповідає грошовим потребам України. Це фінансування з числа «латання дірок». Проблеми України – структурні. Оскільки надбавка за ризик володіння борговими зобов’язаннями України доволі висока (минулого тижня цей показник досяг 10%), смілива ставка фірми може відображати впевненість, що очікуються структурна реформа і/або зміна економічної фортуни України – з позитивним впливом на державну платоспроможність.
На чому ґрунтується така впевненість? На думку спадає декілька факторів, але всі вони недосить переконливі. Серед них нещодавня заява про угоду з Chevron щодо розробки сланцевого газу в Україні; зростання попиту з боку Китаю та світі в цілому на українську сільськогосподарську продукцію; отримання статусу асоційованого члену ЄС через підписання Угоди про асоціацію (УА)/ Угоди про поглиблену і всеохоплюючу зону вільної торгівлі (DCFTA), що в свою чергу прокладає шлях для відновлення фінансування МВФ.
З цих факторів, найбільш трансформаційним для України є володіння 25% світових запасів чорнозему. Якщо правильно розіграти наявні карти, Україна стане Саудівською Аравією з продовольства.
Найбільше пригнічує – асоційований статус у «Європі» та можливе відновлення фінансування МВФ. Незважаючи на фондовий ринок, що зростає під впливом «кількісного пом’якшення» (тобто нестримне карбування грошей), Європа глибоко загрузла в найважчому спаді. За третій квартал 2013 р. доходи Італії впали на 50%, Австрії – на 22%, а Франції і Німеччини – на 20%.
В Німеччині – визнаному локомотиві Європи – експорт знизився на 0,9%, а імпорт – на 1,9%. У вересні промислове виробництво скоротилося (навіть незважаючи на невеликий ріст у серпні), та все ще не сягнуло рівня 2007 р. (тобто рівня до початку глобальної фінансової кризи 2008 р.). Це ж стосується промислових замовлень.
Таким чином, було б необачно очікувати, що підписання УА/DCFTA між Україною та ЄС (якщо це таки станеться) ознаменує початок матеріалістичної нірвани. Нема причин очікувати, що Україна підніметься, доки Європа тонутиме.
Навряд Брюссель надасть Україні необхідні кошти, аби допомогти їй виконати поточні фідуціарні зобов’язання, не кажучи вже про €165 млрд нових видатків (еквівалент загального ВВП України за рік!). Прем’єр-міністр Азаров каже, нам знадобиться понад десять років, щоб виконати тисячі сторінок обтяжливих вимог ЄС.
Єдине, що може дати Україні статус асоційованого члена ЄС – прокласти шлях для відновлення фінансування МВФ. Проте, м’яко кажучи, це буде палка з двома кінцями. В обмін на грошові вливання МВФ вимагатиме зменшити субсидії для внутрішніх споживачів українського газу, девальвацію гривні та/або підвищення пенсійного віку, аби скороти витрати на пенсії.
«Wall Street Journal» повідомляє, що Київ працюватиме над планом зі скорочення субсидій для «Нафтогазу», проте президент Янукович 8 листопада рішуче заперечив можливість підвищення ціни на газ для внутрішніх споживачів.
Янукович вже зіткнувся з перспективою звільненої пані Тимошенко, яка грає активну роль у президентських виборах 2015 року. Останнє, що йому потрібно – це проводити кампанію з позиції підвищених газових цін, врізаних пенсій і знеціненої валюти – оскільки країна продовжує чахнути в умовах економічного спаду.
Крім того існує питання, наскільки політична база президента підтримає його схильність до Європи. За словам голови парламентської фракції ПР Олександра Єфремова, продовжує зростати спротив політиці Києва з боку машинобудівної промисловості, яка експортує понад 70% продукції до Росії. Він каже, що його фракція не стане підтримувати жодні запропоновані закони, що дозволять пані Тимошенко поїхати до Німеччини на лікування.
З розвитком драми «євроінтеграції» України важко позбавитися від враження, що от-от станеться повна катастрофа.