Закінчення саги Тимошенко – чи лише початок?
Припущення про «угоду», за умовами якої екс-прем’єр-міністра Юлію Тимошенко повинно бути звільнено задля «лікування» у Німеччині в обмін на готовність Європейського Союзу (ЄС) підписати Угоду про асоціацію (УА) у Вільнюсі наступного місяця, набирає обертів. (Фактично, її вже могли звільнити на час виходу цього коментаря).
Президент Віктор Янукович, який протягом останніх тижнів став об’єктом кампанії інтенсивного тиску з боку європейських лідерів, підживлював ці очікування: «Сподіваюся, що дуже скоро ми остаточно визначимося, у який спосіб ми зможемо врегулювати це питання».
Але навіть на цій останній стадії деякі важливі моменти залишаються невирішеними. Основне питання – чи буде Тимошенко звільнено лише умовно з причини критичних медичних показань, чи її помилують, або з неї знімуть обвинувачення у законодавчо встановленому порядку, що дозволить їй повернутися в Україну та зайнятися політикою. Тимошенко заявила, що не погодиться на «вигнання».
Можна очікувати, що як тільки Тимошенко потрапить до Німеччини, стан її здоров’я стрімко покращиться. Після напрочуд стрімкого одужання вона швидко випишеться з лікарні й активно займеться політикою. Її перша очевидна мета – зняти будь-які обмеження на повернення в Україну та заняття політикою, чи анулювати будь-які загрози, які залишилися за кримінальними звинуваченнями проти неї.
Щойно Тимошенко опинитися на Заході, вона матме більш впливову позицію, ніж та, яка була під час її перебування у тюремній камері. Вона буде мати повний доступ до західних ЗМІ (поява у телевізійному ефірі, зустрічі із редакціями великих видань, які їй вже співчувають), західних політиків (у всій Європі, а також у США; вона може навіть додати Москву до свого маршруту) й аналітичних центрів та університетів (ключових інкубаторів думки еліти). Її політична програма – виступати проти будь-яких умов її звільнення (навіть якщо вона на них погодиться) й різко критикувати злого «диктатора» Януковича – буде безмежною. У небачених масштабах Тимошенко в цілому зможе визначати сприйняття України та Януковича на Заході, й значною мірою визначати політику Заходу.
Також Янукович дізнається, що Угода про асоціацію – приз, заради отримання якого він можливо звільнив би Тимошенко – також буде заручником бажань його колишнього й майбутнього суперника в ході тривалого процесу схвалення з боку країн-членів ЄС. Безсумнівно Тимошенко хоче ратифікації УА з власних причин, але це не означає, що вона не зможе заломити високу політичну ціну – з метою змінити баланс на майданчику 2015 р. – шляхом продуманого застосування впливу у столицях ЄС.
Тим часом Янукович ймовірно опиниться у найгіршому зі світів: нератифікована УА впродовж тривалого періоду (все одно, що відсутність УА взагалі), тоді як торгівельні стосунки з Росією та Євразійським митним союзом стрімко погіршуються, зі страшними наслідками для економіки України. Але очікується, що Київ продовжить виконувати вимоги регламентуючих органів ЄС, що коштуватиме Україні приблизно 165 млрд. євро впродовж понад 10 років – еквівалент усього ВВП України за один рік. Директор АІУ Ентоні Т. Салвія проаналізував, що фінансові та економічні проблеми України скоро сягнуть критичної точки: унікальний збіг несприятливих умов, що негативно впливають на кредитоспроможність країни, (і, можливо, спричинять дефолт), валютні запаси та ціни й наявність енергоресурсів. ЄС із власними неприємностями небагато може зробити, аби нівелювати ці перехресні кризи. І що вони можуть вдіяти, наприклад, щодо реекспорту енергії до України, вони можуть не бажати робити це тією мірою, якою це потрібно для України.
І знову голос Тимошенко буде сильно впливати на те, яку саме допомогу й у якому обсязі надасть Захід, а головним критерієм буде можливість впливати на бажане повалення Януковича у 2015 році. Якщо Янукович вважає, що буде фаворитом у Лондоні, Берліні, Парижі, Стокгольмі, Варшаві тощо, не кажучи вже про Вашингтон, бо він привів Україну до УА, йому варто серйозно переглянути свої припущення. «Навіть якщо її відпустять, справа Тимошенко є лише верхівкою айсберга у країні, де клімат стосовно прозорості та чесної конкуренції в політиці продовжує погіршуватися», - пише один з аналітиків, який неохоче віддає належне Януковичу як «президенту, який може забезпечити європейське майбутнє Україні», закликаючи до проведення виборчої реформи, що допоможе скинути його у 2015 році. (У Віталія Кличко, Арсенія Яценюка та Олега Тягнибока можуть бути власні причини шкодувати про заклики звільнити Тимошенко, якщо вона відновить свої позиції як єдиний реальний суперник Януковича).
Одним словом, навіть якщо звільнення Тимошенко Януковичем гарантує підписання УА (що само собою є твердженням неоднозначним), він може зрозуміти, що його великі проблеми з нею лише починаються.